Рейтинг@Mail.ru
Головна Спрощенний режим Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: <.>II=БіП7/2018/т. 10/3/4<.>
Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи с 1 по 20
 1-20    21-30 
1.


    Паламарчук, А. О.
    Распространение болезней пшеницы озимой на Украине [] / А. О. Паламарчук, И. Г. Рубежняк, В. Н. Чайка // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 64-71. - Библиогр. в конце ст.
Рубрики: Пшениця озима --Хвороби--Захист рослин
Кл.слова (ненормовані):
сельскохозяйственные культуры, болезни, пшеница озимая, заражённость, органическое земледелие
Анотація: Фитосанитарное состояние посевов пшеницы озимой продолжает оставаться важнейшим фактором, влияющим на развитие сельскохозяйственной отрасли. Особенно актуален контроль этого состояния для органического производства продукции растениеводства. Цель работы заключалась в оценке распространённости болезней сельскохозяйственных культур на посевах пшеницы озимой на основе анализа годовых отчётов Государственной службы Украины по вопросам безопасности пищевых продуктов и защиты потребителей за 2012 – 2017 годы. Так, оценивая процент площадей, поражённых болезнями пшеницы озимой, выяснилось, что наибольшее распространение получили септориоз (43,69 %) и мучнистая роса (44,32 %); корневая гниль (29,83 %) и бурая листовая ржавчина (22,65 %) имеют средние значения распространённости, а гельминтоспориоз (9,76 %) в большинстве регионов распространён незначительно. При этом, средние значения развития болезни распределились следующим образом: мучнистая роса – 3,71 %, септориоз – 3,21 %, корневая гниль – 2,92 %, бурая листовая ржавчина – 2,57 %, гельминтоспориоз – 0,85 %. При оценивании состояния посевов пшеницы озимой на основе средних арифметических значений по пяти рассмотренным болезням выяснилось, что наибольшему поражению болезнями подвергались: Донецкая – 75,8 %, Винницкая, Сумская – 51 %, Хмельницкая – 49,7 %, Черновицкая – 41,6 %, Киевская – 40,6 %, Волынская – 36,5 %, Тернопольская области – 34,4 %. Поскольку органическое земледелие предполагает отказ от синтетических пестицидов, то внедрение органических методов целесообразно, в первую очередь, в хозяйствах, расположенных в регионах наименее подверженных влиянию болезней, а именно в Луганской, Одесской, Херсонской, Николаевской, Днепропетровской, Черкасской, Житомирской, Закарпатской, Черниговской, Харьковской областях.


Дод.точки доступу:
Рубежняк, И.Г.; Чайка, В. Н.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

2.


   
    Характеристика нових сортів пшениці м’якої озимої миронівської селекції за алельним станом гена стійкості проти збудника бурої іржі Lr34 [] / Г. М. Ковалишина, Ю. М. Дмитренко, А. В. Карелов // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 139-146. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця м'яка озима--сорти
Кл.слова (ненормовані):
Triticum aestivum, селекція, сорти, стійкість, збудник, бура іржа, борошниста роса, Lr34, Yr18, Pm38, caSNP12
Анотація: Проведено ідентифікацію алельного стану гена стійкості проти збудника бурої іржі пшениці Lr34 за допомогою домінантного маркеру на основі поліморфізму в 12 екзоні caSNP12 у нових сортів пшениці м’якої озимої та їх вивчення за стійкістю проти збудників бурої іржі й борошнистої роси в умовах штучного та провокаційного інфекційних фонів. Ураження новостворених сортів збудниками бурої іржі та борошнистої роси за три роки досліджень знаходилось у межах 0,1-10 % та 1-20 %, відповідно. Ураження рослин сорту Подолянка (стандарт) збудником борошнистої роси у досліджувані роки (2015, 2016, 2017 рр.) становило: 10, 15 і 10 %, відповідно та бурої іржі – 10, 15, 0 %. Ураження сприйнятливого до збудника борошнистої роси сорту Кепрок знаходилось на рівні 15, 35, 15 %. Бура іржа набула розвитку на сприйнятливому сорті Миронівська 10 на рівні 15 %, 30 %, а у 2017 році хвороба на рослинах пшениці зовсім не проявилася. За результатами ідентифікації алельного стану гену Lr34 серед 15 досліджуваних сортів лише 3 сорти – Берегиня миронівська, МІП Дніпрянка і Балада Миронівська – містять алель Lr34(+), що становить всього 20 % від досліджуваних сортів. Відомо, що ген Lr34 не є расоспецифічним. Він забезпечує загальну стійкість проти різних патотипів бурої іржі у дорослих рослинах. Тому, отримані результати свідчать на користь того, що при створенні нових сортів пшениці, стійких проти бурої іржі, необхідно використовувати сорти з ідентифікованим «стійким» алелем гена Lr34, як джерела стійкості в селекції.


Дод.точки доступу:
Ковалишина, Г.М.; Дмитренко, Ю. М. ; Карелов, А.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

3.


   
    Economically profitable novel quality evaluation method for raw hop (Humulus Lupulus L.) [] = Економічно-вигідний оригінальний спосіб оцінки якості сировини хмелю (Humulus Lupulus L.) / A. L. Bojko, Yu. A. Nykytyuk, M. Ya. Spivak // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 5-10. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Хміль--Технологія вирощування
Кл.слова (ненормовані):
сировина хмелю, метод, Carlavirus, ВТМ, лупулін
Анотація: На основі багаторічних досліджень запропонова- на технологія визначення якості сировини хмелю на результатах вивчення морфолого-структурних показників лупулінових залоз шишок хмелю. Розроблено декілька варіантів методики, що ґрунту- ються на скануючій електронній, люмінесцентній та світловій мікроскопії. Всі фрагменти методики мають значно нижчу собівартість та простіший алгоритм у порівнянні з загальноприйнятими євро- пейськими методами визначення якості сировини хмелю, а саме вмісту гірких речовин та головного компонента α-кислоти. Як модельну систему в робо- ті використано Carlavirus хмелю, який має значне розширення на хмелеплантаціях, де він викликає значне зниження якості сировини цієї цінної культу- ри. Запропонована методика може бути застосова- на (при звичайному мікроскопіюванні) у польових умовах на різних сортах хмелю; для експрес-оцінки сировини на митницях; для оцінки лупуліну на пивзаводах та фармацевтичних, харчових, косме- тичних, спец-лабораторіях; для аналізу лупуліну після обробки рослин хмелю препаратами різного складу.


Дод.точки доступу:
Bojko, A. L.; Nykytyuk, Yu. A.; Spivak, M. Ya.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

4.


    Чорна, І. В.
    Постнатальний розвиток приплоду самок щурів та масометричні показники органів щурів двох поколінь при вживанні генетично модифікованої сої та раундапу [] / І. В. Чорна, Г. В. Дроник // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Лабораторні тварини--Щури
Кл.слова (ненормовані):
масометричні показники, постнатальний розвиток, традиційна та трансгенна соя, раундап, генетично модифіковані організми, коефіцієнти маси внутрішніх органів
Анотація: Досліджень показали, що застосування раціону, який містив традиційну сою та генетично модифікованої, яку не обробляли гербіцидом «Roundup» не призводить до змін постнатального розвитку та змін масометричних показників порівняно з контролем. Аналіз результатів дослідження інших груп показав, що за вживання генетично модифікованої сої, яка була оброблена гербіцидом «Roundup» та самого гербіциду з питною водою призводить до збільшення маси селезінки на 36 % та на 4 % маса печінки у IV групі щурів першого покоління, така ж картина спостерігається і у другому поколінні щурів маса селезінки збільшується на 33 %, а маса печінки на 6 %. У V групі маса печінки збільшується на 5 % та селезінки на 6 % порівняно з контрольною групою, тобто спостерігається незначне збільшення маси печінки та селезінки. У IV та V групі спостерігається зменшування народжуваності щурів другого покоління та підвищується їх смертність протягом двох перших місяців. При надходженні в організм щурів гербіциду та генетично модифікованої сої оброблену гербіцидом спостерігається збільшення печінки, що може свідчити про токсичний вплив гербіциду та генетично модифікованої сої, яка була оброблена гербіцидом «Roundup», а збільшення селезінки може свідчить про негативну дію раундапу на імунну систему тварини.


Дод.точки доступу:
Дроник, Г.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

5.


    Похилько, Ю. М.
    Відновлення та корекція балансу мікробіоти шлунково-кишкового тракту кролів, порушеного внаслідок введення антибіотиків [] / Ю. М. Похилько, Н. О. Кравченко // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 19-31. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кролівництво--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
кишкова мікробіота, дисбактеріоз, пробіотики, молочнокислі бактерії, кролі
Анотація: Формування, збереженість та корекція балансу мікробіоти шлунково-кишкового тракту є складним процесом, в якому беруть участь фактори зовнішнього та внутрішнього середовища. Для вирішення вищезазначених проблем використовують пробіотичні препарати. Пробіотики, які на сьогодні застосовуються для профілактики та лікування захворювань шлунково-кишкового тракту кролів, мають у своєму складі бактерії, виділені з різних еконіш. Проте відомо, що найбільшою ефективністю характеризуються пробіотичні препарати на основі представників облігатної мікробіоти шлунково-кишкового тракту того виду тварин, для якого рекомендовані зазначені препарати. У зв’язку з цим актуальним залишається створення пробіотичного препарату для кролів на основі біологічно активних представників облігатної мікробіоти їх шлунково-кишкового тракту. Мета – дослідити здатність штаму бактерій Lactobacillus helveticus 13/2 відновлювати та коригувати баланс мікробіоти шлунково-кишкового тракту молодняку кролів, порушеного внаслідок використання антибіотиків. Методи: мікробіологічні та статистичні. Результати: відновлення балансу мікробіоти шлунково-кишкового тракту кролів, порушеного внаслідок введення антибіотиків, розпочалося вже на першу добу після додавання бактеріальної суспензії штаму Lactobacillus helveticus 13/2 до питної води. Титр бактерій становив 1×108 КУО/мл. Найвищою ефективністю відзначалося введення високих доз (50 та 100 мл/л) бактеріальної суспензії, що забезпечувало позитивну динаміку чисельності облігатної (молочнокислі бактерії, біфідобактерії, кишкова паличка) та зниження чисельності факультативної мікробіоти (дріжджоподібні гриби) у кишківнику дослідних тварин порівняно з інтактними.


Дод.точки доступу:
Кравченко, Н.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

6.


    Антомонов, М. Ю.
    Еколого-гігієнічна оцінка якості дніпровської води з використанням методів інтегрального оцінювання та кластерного аналізу [] / М. Ю. Антомонов, О. В. Зоріна // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 32-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Поверхневі води
Кл.слова (ненормовані):
поверхневі води, органічні речовини, інтегральна оцінка, кластерний аналіз
Анотація: Виявлено, що якість води річки Дніпро із 12 пунктів відбору проб, що були розташовані від верхньої до нижньої частини річки, протягом 2015 – 2017 рр. характеризувалася підвищеним умістом органічних та біогенних речовин, що збігається з даними 90-х років минулого століття. Середній уміст ХСК майже не змінився (27,66 ± 0,203) та перевищував гігієнічний норматив для джерел питного водопостачання (15,0 мг/л) майже у 2 рази. Інтегральна оцінка екологічного стану річкової води дозволила виділити схожі за якістю зони екологічного стану річки щодо вмісту органічних речовин та оцінити їх кількісно. Виявлено, що найпроблемнішу якість мала вода із пункту відбору проб 6 Кам’янського водосховища (біля м. Горішні Плавні). Пункти відбору проб щодо величини розрахованого інтегрального індексу можливо поділити на групи та розташувати у наступний ряд: 6 > 5 > 1 – 4 > 7 – 11 > 12. Виявлено суттєвий зріст індексу у пункті 5 (у 1,5 рази) та 6 (ще у 1,2 рази), його зниження у пункті 12 (у 1,8 разів). З використанням методу кластерного аналізу за схожими ознаками угруповано показники якості річкової води (розчинений кисень, кольоровість, амоній, хімічне споживання кисню, фосфат-іон, залізо та марганець). Встановлено, що найближче у багатомірному просторі розташовано такі показники, як залізо, марганець, фосфат-іон та амоній, потім до них примикає кисень, зазначені показники утворюють перший кластер; до другого кластеру віднесено ХСК та кольоровість. Відокремлено також два основних кластери з пунктів відбору проб: 1 – 6 (біля м. Київ – біля м. Горішні Плавні) та 7 – 12 (біля м. Кам’янське – м. Херсон). У двох кластерах знаходяться чотири кластери з мінімальними відстанями, що за їх величинами можливо розташувати у наступний ряд: 7 – 8 < 9 – 10 < 11 – 12 (перший кластер) < 2 – 4 (другий кластер). Якість річкової води у двох пунктах відбору проб однієї пари має схожі властивості.


Дод.точки доступу:
Зоріна, О.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

7.


   
    Особливості біології гриба Phomopsis helianthi М. та патогенезу фомопсису соняшника [] / Є. В. Сиводед, М. М. Кирик, О. В. Колесніченко // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 41-48. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соняшник
Кл.слова (ненормовані):
соняшник однорічний, Phomopsis helianthi М., Diaporthe helianthi Munt Cv, et al., біологія розвитку, розповсюдження
Анотація: Одним із головних питань успішності вирощування соняшника однорічного є стійкість проти некротрофного гриба Phomopsis helianthi Munt, який спроможний знищити увесь урожай соняшника. Метою дослідження було встановлення особливостей ураження та циклу розвитку гриба Phomopsis helianthi М. на рослинах соняшника. Дослідження проводили в польових умовах на території Генічеського району Херсонської області та у Херсонській обласній фітосанітарній лабораторії. Протягом вегетаційного періоду соняшника патогенез фомопсису відбувається у всіх надземних органах рослин. У насінні тривалий період хвороба перебуває у прихованій формі. Перші її симптоми у вигляді пікнід та посвітління ураженої тканини насіннєвої шкірки проявляються при проростанні насіння. Встановлено наявність стром Diaporthe helianthi Munt Cv, et al. із перитеціями та аскоспорами на насінні, що свідчить про можливість поширення хвороби з насіннєвим матеріалом. Основним джерелом виникнення фомопсису соняшника у польових умовах є аскоспори, які формуються у перитеціях, що розташовані у стромах. Останні виявлені на незаорених рослинних рештках. Під час вегетації соняшника збудник формує анаморфну стадію, а в кінці – телеоморфну.


Дод.точки доступу:
Сиводед, Є.В.; Кирик, М.М.; Колесніченко, О.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

8.


    Облап, Р. В.
    Моніторинг харчових продуктів, кормів та сільськогосподарської сировини в Україні на вміст генетично модифікованих інгредієнтів [] / Р. В. Облап, Н. Б. Новак, Т. М. Димань // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 49-55. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Генетично модифіковані організми--загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
генетично модифіковані організми, полімеразна ланцюгова реакція в режимі реального часу, харчова продукція
Анотація: Відпрацьовано методику та розроблено низку тест-систем для визначення генетично модифікованих (ГМ) рослин методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу (ПЛР-РЧ, Real-Time PCR). За допомогою розроблених тест-систем проведено моніторинг розповсюдження ГМ рослин в Україні. Отримані результати свідчать про необхідність контролю харчової продукції та сільськогосподарської сировини щодо присутності ГМ інгредієнтів, зокрема продуктів переробки сої, кукурудзи та ріпаку.


Дод.точки доступу:
Новак, Н.Б.; Димань, Т.М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

9.


    Скок, С. В.
    Оцінка впливу розвитку автомобілізації на стан атмосферного повітря Херсонської урбоекосистеми [] / С. В. Скок // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 56-63. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Атмосферне повітря--Забруднення
Кл.слова (ненормовані):
атмосферне повітря, викиди, забруднюючі речовини, гранично допустима концентрація, внутрішньо-територіальне зонування
Анотація: У статті встановлено, що забруднення атмосферного повітря на сьогоднішній день є великою екологічною, соціальною та економічною проблемою урбанізованих територій. Пояснюється це тим, що якісний його стан e міських системах формується переважно на 60-90 % завдяки діяльності автотранспорту. Водночас було визначено максимально-разові викиди забруднюючих речовин та концентрація оксиду вуглецю від автотранспортних потоків. Для їх визначення були вибрані 14 моніторингових точок основних автомагістралей м. Херсона на 5 тест-полігонах. У ході досліджень було визначено, що основні зони забруднення повітря зосереджуються у місцях, що прилягають до автомагістралей та об’єктів транспортної інфраструктури. Аналіз результатів розрахунків показав, що на всіх досліджуваних ділянках інтенсивність руху автомобілів склала від 28 тис. авто до 100 тис авто на добу, близько 70 % автотранспорту займали легкові автомобілі. Між тим встановлено, що в районах регулювання руху у разі зміни режиму роботи автомобілів (розгін, холостий хід) спостерігався нижчий рівень забруднення, ніж на не регулюючих ділянках руху. На основі визначення суми викидів основних показників забруднення атмосферного повітря та концентрації оксиду вуглецю від автотранспорту було здійснено внутрішньо-територіальне зонування м. Херсона. Встановлено, що забруднення від автомобільного транспорту розповсюджується містом концентрично, а вміст оксиду вуглецю перевищує ГДК в 5-20 разів. Тому, з метою забезпечення екологічної безпеки міської території запропоновані комплексні заходи щодо мінімізації негативного впливу автотранспорту на атмосферне повітря.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

10.


    Потопальський, А. І.
    Нові форми та сорти рослин, отримані згідно з оригінальною технологією прискореної селекції [] / А. І. Потопальський, В. А. Кацан // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 72-84/. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Рослинництво --Селекція
Кл.слова (ненормовані):
екзогенні ДНК, алкілована ДНК, зміна спадкових ознак рослин, селекційно цінні ознаки, стійкість до стресорів, фітогормони, гомеотичні гени, гомеобокс-вмісні гени
Анотація: Отримання сортів рослин, здатних мати належний рівень продуктивності в умовах зміни клімату і все зростаючого потужного техногенного навантаження на довкілля, є дуже актуальним для сьогодення. Для вирішення цієї проблеми вже недостатньо методів класичної селекції, тому дослідники все частіше вдаються до застосування генної інженерії та ДНК технологій, які теж мають недоліки й не дають можливості досягнути бажаного результату, коли поставлено за мету отримати сорт, стійкий до дії комплексу стресорів довкілля. В нашій лабораторії в результаті досліджень, які тривали упродовж кількох десятиліть, розроблено оригінальну технологію прискореної селекції, засновану на механізмах обміну генетичною інформацією, які існують у природі. Метою даної оглядової статті є аналіз та підсумки власних досліджень, присвячених отриманню нових форм рослин з підвищеним адаптаційним потенціалом за допомогою препаратів екзогенних ДНК (е-ДНК), виявлення закономірностей спадкових змін, індукованих у разі застосування препаратів е-ДНК з метою отримання селекційно цінних змін у рослин. Показано комплексний та спрямований характер таких змін та перспективність застосування е-ДНК для прискореного створення сучасних сортів сільськогосподарських, лікарських та декоративних рослин з підвищеним адаптаційним потенціалом. Пропонується гіпотетичний механізм дії е-ДНК на спадковість рослин.


Дод.точки доступу:
Кацан, В.А.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

11.


    Приймак, В. В.
    Екологічна безпека застосування мінеральних добрив за вирощування озимої пшениці в умовах півдня України [] / В. В. Приймак // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 85-91. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --Добрива
Кл.слова (ненормовані):
екологічна безпека, мінеральні добрива, озима пшениця, екотоксичність, урожайність зерна, південь України
Анотація: У роботі визначено стан екологічної безпеки використання мінеральних добрив за вирощування озимої пшениці без зрошення в умовах Південного Степу України. Сорт озимої пшениці Херсонська безоста показав найкращі врожайні дані протягом проведення наукових досліджень. Проте за використання карбаміду приріст урожайності на 22,06 % був ще вищим. Відповідно до зроблених нами розрахунків, коефіцієнт ефективності використання добрив (Kеф) у полі пшениці озимої Херсонська безоста для гранульованого добрива аміачна селітра складав на 12,78 % менше ніж у варіанті пшениця озима Кірія. Коефіцієнт ефективності використання добрив (Kеф) для мінеральних гранульованих добрив значно перевищує цей же показник для рідких добрив, оскільки за меншої кількості внесеної діючої речовини врожайність зростає. Це свідчить про високу господарську ефективність використання гранульованих видів добрив у агротехнологіях вирощування сільськогосподарських культур. З цією метою найефективніше застосовувати аміачну селітру у посівах пшениці озимої Херсонська безоста та Кірія. Визначення екотоксу дозволило визначити екотоксичність досліджуваних речовин і відповідно оцінити відносну небезпеку забруднення навколишнього природного середовища цими речовинами. Серед застосованих мінеральних добрив, найбільш безпечною є аміачна селітра.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

12.


    Міняйло, Н. В.
    Методи оцінки екологічного стану агроландшафтів [] / Н. В. Міняйло // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 92-97. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Агроландшафт--Екологічна оцінка
Кл.слова (ненормовані):
агроландшафти, екологічний стан, природні ресурси
Анотація: Сільське господарство – галузь виробництва, що найтісніше пов’язана з використанням основних природних ресурсів: землі, води та повітря. Довгий час воно розвивалось з недооцінкою, а інколи навіть з повним ігноруванням законів природи, наслідком чого стало значне погіршення стану навколишнього природного середовища. Деградація ґрунтів, забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, зниження якості продуктів харчування та інші проблеми, спричинені нераціональним землекористуванням, з кожним роком загострюються все більше. Це викликає необхідність перегляду сучасної стратегії господарювання та підвищення рівня екологічної освіченості суспільства.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

13.


    Марковська, О. Є.
    Оптимізація системи захисту пшениці озимої від шкідливих організмів на зрошенні в умовах півдня України [] / О. Є. Марковська, М. Й. Піковський, О. О. Нікішов // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 98-104. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Пшениця озима --захист від бур'янів
Кл.слова (ненормовані):
Пшениця озима, хвороби, шкідники, бур’яни, препарати, ефективність дії
Анотація: За результатами досліджень встановлено, що найвищу ефективність дії у захисті пшениці озимої від шкідливих організмів за умов зрошення забезпечило застосування протруйника Сертікор 050 FS (1л/т), фунгіциду Альто Супер 330 ЕС, к.е. разом із гербіцидом Пік 75% в.г. (0,45 л/га +0,020 кг/га) у фазу виходу в трубку, а також фунгіциду Амістар Екстра 280 SC к.с. (0,5 л/га) на початку цвітіння культури та інсектициду Енжіо, 24,7% к.с. (0,18 л/га) – на початку молочної стиглості зерна. Визначено, що сорт Конка мав врожайність насіння на рівні 3,59 т/га, що на 8,2% більше за сорт Херсонська 99. Із біопрепаратів ефективним виявилося сумісне застосування Триходерміну та Гаупсину. Серед досліджуваних мікроелементів перевагу мав препарат Аватар, який забезпечував прибавку насіння в межах 7,3-14,2%. Дисперсійним аналізом доведено, що найбільша частка впливу формування врожаю пшениці озимої належить мікродобривам (58,2%). Також високим був вплив сортового складу (20,0%) та захисту рослин (16,1%).


Дод.точки доступу:
Піковський, М.Й.; Нікішов, О.О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

14.


   
    Сумісне очищення води від алюмінію і фтору деревною мембраною [] / Т. Ю. Дульнева, Л. А. Деремешко, Л. А. Кучерук // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 105-112. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Вода --Очищення
Кл.слова (ненормовані):
деревна мембрана, мікрофільтрація, іони F−, гідроксосполуки Al(ІІІ), динамічна мембрана
Анотація: Показано високу ефективність процесу очищення води від гідроксосполук Al(ІІІ) з адсорбованими іонами F−мікрофільтраційною трубчастою деревною мембраною. Досліджено основні закономірності цього процесу та визначено його технологічні параметри. Встановлено, що така висока ефективність обумовлена комбінованою дією процесів адсорбції іонів F− гідроксосполуками Al(ІІІ) та подальшою їх затримкою деревною мембраною. При цьому на поверхні деревної мембрани формувався додатковий селективний бар’ер у вигляді самоутворюючої динамічної мембрани із гідроксосполук Al(ІІІ) з адсорбованими іонами F−, що збільшувало ефективність процесу очищення від них води. Запропоновано використовувати таку мембрану для сумісного очищення води від алюмінію і фтору до норм ГДК іонів Al(ІІІ) і F− у питній воді при вихідних концентраціях F− до 10,0 мг/дм3 і Al3+ до 30,0 мг/дм3, рНвих. 6,5 – 7,2, робочому тиску 1,0 МПа і коефіцієнті відбору пермеату до 70 %


Дод.точки доступу:
Дульнева, Т.Ю.; Деремешко, Л.А.; Кучерук, Л.А.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

15.


   
    Особливості синтезу та кополімеризація вінільного мономеру на основі оливкової олії [] / В. Ф. Кір'янчук, З. І. Демчук, А. С. Воронов // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 113-119. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Хімія --Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
відновлювальна сировина, оливкова олія, рослинний мономер, латекси, пластифікація, гідрофобні покриття
Анотація: Із застосуванням реакції перестерифікації оливкової олії N‑гідроксиетилакриламідом синтезовано акриловий мономер – акрилоїламіно­етилолеат. Хімічна структура нового мономеру підтверджена методом 1Н ЯМР-спектроскопії. В умовах мініемульсійної кополімеризації одержані латекси кополімерів акрилоїламіноетилолеату з метилметакрилатом та стиролом. Присутність фрагментів акрилоїламіноетилолеату в макромолекулах латексних полімерів надає їм гнучкості, збільшує гідрофобність латексних плівок та підвищує водостійкість. Збільшення вмісту фрагментів акрилоїламіноетилолеату в макромолекулах забезпечує наявність пластифікаційного ефекту і відповідне зниження температури склування латексних кополімерів, що дозволяє одержувати гнучкі полімерні покриття з регульованими фізико-механічними властивостями.


Дод.точки доступу:
Кір'янчук, В.Ф.; Демчук, З.І.; Воронов, А.С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

16.


    Примаченко, С. В.
    Перетворення борної кислоти з гідроксилвмісними сполуками в твердофазній системі [] / С. В. Примаченко, В. І. Максін // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 120-125. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Хімія
Кл.слова (ненормовані):
борна кислота, D-маніт, D-сорбіт, твердофазна система, комплексний інгредієнт, мольне співвідношення
Анотація: В статті розглянуті питання визначення впливу умов твердофазних перетворень (температура, мольне співвідношення реагентів) на перебіг реакції борної кислоти з діолами (D-маніт, D-сорбіт). Методом ІЧ-спектроскопії показано, що в твердофазній системі за різних умов борна кислота зазнає відмінностей в перебігу перетворень з гідроксилвмісними сполуками. Методом ІЧ-спектроскопії показано, що реакція утворення комплексного інгредієнту в твердофазній системі спостерігається вже за кімнатної температури. Методом ІЧ-спектроскопії доведено, що на утворення проміжного комплексного інгредієнта впливає мольне співвідношення реагентів.


Дод.точки доступу:
Максін, В.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

17.


    Пузік, Л. М.
    Ефективність зберігання капусти броколі залежно від виду пакування [] / Л. М. Пузік, В. А. Бондаренко, А. Г. Тернавський, Василів В.П. Онищук Ю.О. // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 126-130. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Капуста броколі--Зберігання і переробка
Кл.слова (ненормовані):
капуста броколі, зберігання, втрати маси, гібрид, стандартна продукція, рентабельність
Анотація: У статті наведено результати застосування плівки поліетиленової завтовшки 40 мкм, стретч-плівки та стретч-плівки перфорованої завтовшки по 8 мкм для пакування головок гібридів капусти броколі Айронмен F1, Агассі F1 та Бомонт F1 з метою подовження тривалості їхнього зберігання. За результатами досліджень встановлено, що пакування у плівку поліетиленову подовжує тривалість зберігання головок капусти броколі до 20–30 діб, у стретч-плівку – до 30–35, стретч-плівку перфоровану – до 40 діб залежно від гібрида. Більший вихід стандартної продукції за тривалого зберігання забезпечило пакування головок капусти броколі у стретч-плівку перфоровану: 80,9–83,1 % залежно від гібрида. Вищий рівень рентабельності отримано від застосування стретч-плівки – до 69,4 %. Краща збереженість у головок гібрида Бомонт F1.


Дод.точки доступу:
Бондаренко, В.А.; Тернавський, А.Г.; Онищук Ю.О., Василів В.П.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

18.


    Кузьменко, І. С.
    Створення інтерфейсу бази реєстрації органічних сільськогосподарських підприємств за використання сучасних засобів геоінформаційних систем [] / І. С. Кузьменко, Н. А. Макаренко // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 131-138. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Органічна продукція
Кл.слова (ненормовані):
геоінформаційні технології, органічне виробництво, база даних, інтерфейс
Анотація: У статті представлено результати роботи із створення бази реєстрації підприємств, що займаються виробництвом органічної продукції рослинництва. Необхідність такої роботи обумовлена сучасними вимогами до комплексного збору інформації та представлення її у вигляді геопросторових даних. Показано, що для вирішення цього питання доцільно використовувати ArcGIS – сімейство програмних продуктів для створення і підтримки ГІС різного рівня і призначення, яке побудоване на основі стандартів комп'ютерної галузі, включаючи використання мови програмування та розширення COM.NET, Java, XML, SOAP, що забезпечують підтримку загальноприйнятих стандартів, гнучкість пропонованих рішень, широкі можливості взаємодії. Мета роботи полягає у створенні оптимально-наповненої бази реєстрації підприємств, які займаються органічним виробництвом, з врахуванням точної та якісної оцінки земельних угідь та відповідності вимогам органічної сертифікації. Використання ArcGis дозволило створити і налаштувати доступ до карт, слоїв, шейп-файлів, додатків, аналітики та даних. Програмне забезпечення оптимізувало роботу в режимі online, з одночасним розширенням функціональних можливостей ArcGIS Desktop, ArcGIS Enterprise. Пакет інструментів, підібраний для створення бази реєстрації органічних підприємств, може в повній мірі замінити паперовий формат зберігання інформації. Інформаційну базу доповнюють чинні законодавчі та нормативно-правові акти, статистичні й аналітичні матеріали Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державної установи "Інститут охорони ґрунтів України" . Створена інформаційна система дозволить обчислювати звітні показники, порівнювати їх із аналогічними за попередні періоди, відбивати візуально позитивну чи негативну динаміку, попереджати про “вузькі” місця в технологічних процесах. Це надійна основа для прийняття ефективних управлінських рішень.


Дод.точки доступу:
Макаренко, Н.А.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

19.


   
    Стабільність та пластичність гібридів кукурудзи залежно від системи удобрення та густоти стояння рослин в Правобережному Лісостепу України [] / В. Г. Таран, С. М. Каленська, Н. В. Новацька // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 147-156. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кукурудза --Гібриди
Кл.слова (ненормовані):
адаптація, кукурудза, коренева система, гібриди, урожайність, норми добрив, густота стояння рослин, Правобережний Лісостеп України
Анотація: Для сучасного вирощування стабільних урожаїв зерна кукурудзи великого значення набувають такі біологічні властивості сучасних гібридів, як пластичність і стабільність, які характеризують пристосувальні властивості організму, відкривають динаміку змін реакції генотипу на варіювання умов середовища, дають змогу зберегти відносно незмінними свої функції. Мета досліджень полягала у встановленні особливостей формування урожайності гібридів кукурудзи різної регіональної селекції, реакції гібридів на густоту посіву, ефективності норм добрив та морфологічних змін рослини. Польові досліди закладали на чорноземах типових Правобережного Лісостепу України впродовж 2015 – 2017 рр. в с. Зікрачі Кагарлицького району Київської області. У результаті проведених досліджень встановлена адаптаційна здатність восьми гібридів кукурудзи за ущільнення посіву та зростаючих нормах мінеральних добрив. Досліджена архітектоніка кореневої системи та встановлена залежність параметрів кореневої системи гібридів кукурудзи за різних умов живлення та густоти стояння рослин. Урожайність впродовж 2015 – 2017 рр. варіювала від 5,08 до 13,4 т/га. Упродовж років проведення досліджень в умовах Правобережного Лісостепу України забезпечення вологою було основним обмежуючим чинником урожайності.


Дод.точки доступу:
Таран, В.Г.; Каленська, С.М.; Новацька, Н.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

20.


    Власова, О. В.
    Основи теорії взаємозамінності супутникової та наземної інформації в еколого-меліоративному моніторингу [] / О. В. Власова // Біоресурси і природокористування : науковий журнал. - 2018. - Том т. 10, N 3/4. - С. 157-163. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Меліорація--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
еколого-меліоративний моніторинг, супутникова та наземна інформація, оцінювальні показники, теорія взаємозамінності, коефіцієнт взаємозамінності
Анотація: Актуальність досліджень полягає в удосконаленні еколого-меліоративного моніторингу за рахунок використання непрямих методів оцінок до яких залучаються різні види інформації, зокрема супутникова. Наземна та супутникова інформації потребують оптимального ступеня упорядкування. Тому метою досліджень є розроблення теоретичних основ взаємозамінювання супутникової та наземної інформації. Для побудови теорії взято гіпотетико-дедуктивну модель, яка на сьогоднішній день є загальноприйнятою. Модель має два рівні: емпіричний і теоретичний. На емпіричному рівні проаналізовано факти інформаційного взаємозамінювання супутникової та наземної інформації в еколого-меліоративному моніторингу періоду 2000 – 2010 рр. Таких фактів не виявлено. У період 2010 – 2018 рр. під час оцінювання екологічного стану меліорованих земель Лісостепової і Степової зон України використовувалася супутникова інформація. На теоретичному рівні висунуто гіпотезу, здійснено пошук пояснювальної схеми фактів і проблем, виконано побудову теорії. Встановлено, що на теоретичному рівні розроблена теорія взаємозамінності відповідає всім функціям гіпотетико-дедуктивної моделі. Доведено, що рівень взаємозамінності супутникової і наземної інформації визначає коефіцієнт взаємозамінності, який має бути менше, або дорівнювати 1. Якщо коефіцієнт більше 1, то система є повністю взаємозамінною і являє собою вже зовсім іншу систему оцінювання. Розроблена теорія спрямована на досягнення оптимального ступеня упорядкування інформації та доповнює найбільш використовувані у системі «Землеробство» теорії: складних систем, економічної, багатокритеріальної оптимізації.


Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

 1-20    21-30 
 
© Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України
(ННСГБ НААН)
P.I.